Емоційне переохолодження
«Ми не бачимо емоційного переохолодження, але не тому, що відсутній необхідний клінічний матеріал.
Таких досліджень досить багато, але ті дані, що є нас неначе не зачіпають або, по крайній мірі, не мотивують до дії. Наприклад, у відомій роботі Шпіца про проблему військових сиріт було зроблено висновок про те, що діти, позбавлені ласкавих обійм та любові, помирають.
Необхідність проведення експерименту для того, аби нагадати нам про такий очевидний факт, саме по собі вказує на втрату інстинкту.
За сто років до Шпіца Джейн Адамс, яка включила материнський догляд та навчання в програму місії Халл Хаус в Чикаго (відкритого нею у 1889 році), знала те, що має бути відоме кожному батьку: «Нам говорять, що „воля до життя“ в кожному немовляті пробуджується завдяки материнській любові, перед якою неможливо встояти завдяки фізиологічній радості від народження дитини, а високий рівень смертності в дитячих закладах продовжує зростати через „знедолених немовлят“, яких ніхто не „вговарює жити“.
Таку нездатність благополучно розвиватись було в черговий раз трагічно продемонстровано на прикладі дітей в дитячих будинках, організованих Чаушеску. У дітей, що там перебували було задоволено усі фізиологічні потреби, але дітей було позбавлено поцілунків, обійм, ласки, безпечності гри в «ку-ку», лоскотання, сміху та щоденного переживання складних взаємодій.
З клінічної точки зору їх середовище було бездоганним, але при цьому залишалось емоційно холодною, в ньому не було місця а ні сильним почуттям, а ні напруженному очікуванню. В ньому не було навіть сліз. Ці діти рідко плакали, але, тим не меньше, помирали від того, що Шпіц назвав «госпіталізмом», а я — емоційним переохолодженням».
Жинетт Паріс «Мудрість писхіки»
Сподобалась стаття? Поділіться цією інформацією з тими, кому вона може бути корисною!