центр аналітичної психології
Інни Кирилюк
Все що дратує тебе в інших, допомагає краще зрозуміти самого себе.
Карл Густав Юнг
095 071-87-82 зворотній дзвінок

Наші взаємини з тілом

Лариса Левадна,

автор Лариса Левадна

Сьогодні мої роздуми спрямовані в бік взаємин з тілом. Я пропоную подумати про тіло не лише як про природню даність, якою воно є, але й як про партнера, з яким ми вибудовуємо взаємини усе життя. Іншими словами, з одного боку — тіло є Я, і усі його прояви є частиною індивідуального життя. З іншого боку — тіло як партнер, об’єкт турботи, джерело болю, задоволення чи страху.

Як і в інших відносинах, у відносинах зі своїм тілом ми можемо проявляти себе по-різному: підтримувати або стримувати, контролювати або довіряти, прагнути переробити або сприймати, заохочувати або карати, проявляти увагу або ігнорувати. І якщо у взаєминах ми маємо змогу пізнати себе через іншого, то тіло дозволяє нам пізнавати й відчувати реальність оточуючого світу через себе. Часто, аби передати свої відчуття ми описуємо реакції тіла: «у мене усе тіло стиснулось» або «я піднісся усім тілом».

Такі реакції — це те, як наше тіло працює для нас. Як же ми можемо допомогти своєму тілу? Буквальна допомога полягає в турботі, задоволенні та догляді. Але де узяти для цього внутрішні дозволи?

Дідьє Анзьє, французький психоаналітик, писав: «Душа спирається на тіло, а тіло спирається на душу». Підтримуючи цю ідею, можна думати про те, що від нашого душевного стану і контакту з почуттями залежить гармонія поміж тілом і душею. Домліджуючи свій внутрішній світ і знаходячи всередині місця для різних переживань, ми знімаємо з тіла необхідність бути ареною для психічного життя та повертаємо собі свободу змінюватись та розвиватись.


Дивіться також