Врятувати сім’ю. Як сімейний психолог може допомогти
Коли пара відправляється в унікальнеу мандрівку під назвою «сім’я», почуття одне одного на початку підживлюються емоційною залежністю та включеністю в життя іншого. Але з часом те, що ще вчора приваблювало та радувало, приносило задоволення — починає дратувати й обтяжувати, і виникає сумнів: «А може це не та людина?», «А може краще розлучитись?». «Або все ж спробувати та звернутись до психолога?».
Чи варто партнерам обрати спідбну роботу з психологом замість індивідуальної?
Одностайно варто, тому що робота двох має переваги, адже сімейний психолог працює не з окремою особистістю, а з стосунками, що склались на даний момент в парі, при цьому враховуючи структуру сім’ї як едину систему, як один організм. Це завжди робота над собою та перевірка на істинність поступків та відносин кожного з партнерів.
Сімейний психолог може допомогти створити альянс подружжя проти симптому, діючи за принципом — кожен в сімейній системі в порядку, в нормі, але стосунки не складаются. Це може бути:
- труднощі з розподілом влади;
- з близкістю;
- з методами виховання дітей;
- з взаємодією з батьками дружини або чоловіка;
- з умінням ефективно вести спільний бюджет;
- з появою коханця або коханки;
- хвороба одного з подружжя.
Також спільна робота подружжя у сімейного психолога дозволяє долати супротив, що часто виникає в ситуації індивідуального аналізу.
Коли пара погоджується на зустріч з психологом, це значить що вона сподівається краще зрозуміти одне одного та вирішити внутрішні конфлікти. У партнерів, що погодились на візит до психолога з’являється енергія для конструктивного спілкування в парі, а стосунки стають більш вільними та відкритими.
Але, відсоток звернень із запитом на спільну роботу меньше у порівнянні з індивідуальною роботою. Дуже часто це від страху, что в ході терапії можна розлучитись з партнером, що в ході роботи з’являться «Скелети в шафі». Можу сказати, що пари, які розлучаються під час терапії, приймають таке рішення раніше, ще до візиту до сімейного психолога, а до сімейного психолога приходять для того аби знайти в собі сили та рішучість реалізувати давнє часто невідчутне бажання — розлучитись.
Коли шлюб побудовано на невірниих підставах і подружжя приймає рішення жити не по любові, а з інших причин, наприклад, квартирне питання (немає куди уходити) або заради дітей, пока вони не закінчать школу.
То в цьому випадку розлучення переважніше аніж нескінчені конфлікти.
Або, якщо сімейне життя проходить під назвою «День бабака».
Або, коли в сім’ї є пасивна агресія, прояви насилля.
Або, коли мова йде про життя з алкоголіком, наркоманом, або у одного з подружжя ігрова залежність.
Важливо пам’ятати, що психотерапія призводить до роспаду лише ті пари, яким, швидше за все и не варто було зустрічатись. Руйнуючи стару модель сім’ї, сімейна терапія надає шанс подружжю оновити стосунки, повернути в них життя, рух, розвиток, гнучкість. Мета моєї роботи, як сімейного психолога Центру аналітичної психології «Простір», не «розлучити» подружжя, а допомогти знову закохатись одне в одного.
Сподобалась стаття? Не забудьте нею поділитись з тими, кому вона може бути корисною!