центр аналітичної психології
Інни Кирилюк
Діти вчаться на прикладі дорослого, а не на його словах.
Карл Густав Юнг
095 071-87-82 зворотній дзвінок
Центр на Софії
Центр на Оболоні

Записи з тегом «Дитяча та підліткова психологія»

Друзі, 6 квітня о 15:00 ми запрошуємо батьків на безкоштовний онлайн вебінар тривалістю 1,5 години.

Тема: «Діти та війна: психологічна допомога дітям. Що повинні знати батьки, щоб підтримати дитину?»

Діти відчувають особливу незахищеність та безпорадність у світі, який їм не до кінця зрозумілий. Сам механізм дитячого стресу у тому, що зовнішнє, погане і раніше невідоме вторгається у життя дитини, і починає переслідувати їх як спогади чи страхи. Дитяча психіка має величезні резерви самовідновлення та саморегуляції. Більшість дітей приходять до тями після травматичних подій без професійної допомоги психологів, завдяки підтримці та турботі близьких.

Найнеприємніше те, що постійна тривожність провокує невпевненість у своїх силах та можливостях.

Зазвичай період семи років відповідає навчанню в молодшій школі. І спостерігаючи за дитиною, можна помітити які ситуації викликають у неї тривогу.

Часто старші діти почуваються, як «повалений з трону король». Вся увага та любов, здається, дістаються лише молодшій дитині. Особливо якщо старший не просив і не очікував появи молодшого. Йому просто довелося змиритися з появою сиблінга.

Потреба маленької дитини — це їжа та тепло, а потреба підлітка — це розмова та прийняття. Розмови на хвилюючі теми та наявність простору, де можна подумати про «заплутане» та розплутатися, — важлива складова сприятливого розвитку людини.

Для малюка є природнім плакати й не хотіти розлучатись з мамою на першому етапі. Розвиток нормальної прив’язаності передбачає, що ми засмучуємось при розлуці з близькими. Але для нормального розвитку та дорослішання, дитина має періодично потрапляти в ситуації, коли не всі її бажання задовольняються і поруч немає мами.

1 2 3