Навіщо говорити?
Я розмірковую над клінічними аспектами особистого нарративу в історії клієнта.
ХТО та ЩО всередині наших особистих міфів визначає сюжет?
Для терапевта не проста робота бути тим, хто, образно кажучи, приймає «пологи» — слухає вперше те, що давно поховано в дитячих страхах та спогадах.
В симптоматичній поведінці є своя «логіка», яку можна зрозуміти, якщо будуть озвучені прообрази ранніх травматичних умовиводів внутрішньої дитини.
Іноді вони шокують саміх оповідачів!
Друзі, я і мої колеги Nataly Kanska та Сергій Теклюк почали змістовну підготовку до навчальних семінарів «Психологія стосунків. Юнгіанський підхід».
Буду писати про цікаві доробки.
Осінь буде з добрими новинами!